Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 910/21139/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." - Писаренка О.О. (дов. від 18.12.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг

Уден Б.В."

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015

та ухвалу господарського суду міста Києва від 12.01.2015

у справі №910/21139/13 господарського суду міста Києва

за заявою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг

Уден Б.В."

до фізичної особи Войтовського Андрія Григоровича,

фізичної особи Войтовського Іллі Андрійовича

про стягнення коштів,

встановив:

Позивач - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: фізичної особи Войтовського Андрія Григоровича та фізичної особи Войтовського Іллі Андрійовича про стягнення 587627,66 Євро та 9 899916,10 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачами судових рішень господарського суду м. Києва № 30/384, 48/584 від 08.12.2010 та № 38/125 від 09.12.21010 як членами ліквідаційної комісії ТОВ "ТВ-Транс".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2015 (колегія суддів у складі: Васильченко Т.В. - головуючий, Сташків Р.Б., Івченко А.М.) провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 12.01.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." просить скасувати вказані вище постанову суду апеляційної інстанції від 17.03.2015 та ухвалу суду першої інстанції від 12.01.2015, передати справу до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, а саме ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 35, 80 ГПК України, чим порушено його право на доступ до суду, на вирішення його справи в законний спосіб компетентним судом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. ст. 55, 124 Конституції України).

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - ст. 6, ратифікованою Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, Україна взяла на себе зобов'язання з забезпечення права на справедливий суд.

У відповідності до приписів ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ господарським судам визначена у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

У відповідності до ч. 6 ст. 51 вказаного Закону власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника.

Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов у справі подано до фізичних осіб - членів ліквідаційної комісії ТОВ "ТВ-Транс", а тому, враховуючи суб'єктний склад відповідачів, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, зазначивши при цьому, що позивач не позбавлений права звернутися з даним позовом до суду загальної юрисдикції.

Однак, судами попередніх інстанцій не було враховано, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 25.05.2013 у справі №758/6617/13-ц відмовлено Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." у відкритті провадження за позовом до Войтовського А.Г., Войтовського І.А, про стягнення коштів з посиланням на непідвідомчість даного спору суду загальної юрисдикції, неможливість його розгляду в порядку цивільного судочинства через підвідомчість господарському суду і належність до розгляду в порядку господарського судочинства (а.с. 35 - 36 т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.07.2013 ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 25.05.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2013 Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25.05.2013 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25.07.2013 (а.с. 36 - 38 т. 1).

Відмова у відкриття провадження у цивільній справі перешкоджає повторному зверненню до загального суду з таким самим позовом (ст. 122 ЦПК України)

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 у даній справі скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 04.11.2013 про відмову у прийнятті позовної заяви Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." до Войтовського А. Г. та Войтовського І. А., справу передано на розгляд до суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що фактично позов заявлений до відповідачів як до ліквідаційної комісії ТОВ "ТВ-Транс", оскільки з моменту закінчення виконавчого провадження та передачі ліквідаційній комісії ТОВ "ТВ-Транс" наказів на примусове виконання рішень господарського суду м. Києва від 08.12.2010 та від 09.12.2010, саме ліквідаційна комісія зобов'язана виконати вказані рішення суду (а.с. 51 - 56 т. 1). Постанова не оскаржувалася і набула законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції від 12.01.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 17.03.2013 прийняті з порушенням та неврахуванням вимог ст.ст. 4-7, 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 122 ЦПК України, ст. 80 ГПК України, які встановлюють право на судовий захист і неможливість повторного звернення до суду, якщо у відкритті провадження відмовлено або провадження у справі припинено, що привело до позбавлення позивача конституційного права на судовий захист та на справедливий суд, гарантований Конвенцією про захист прав людини й основних свобод.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 та ухвала господарського суду м. Києва від 12.01.2015 підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 та ухвалу господарського суду м. Києва від 12.01.2015 по справі № 910/21139/13 скасувати.

Справу № 910/21139/13 направити до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.